Вітамін В3 (ніоцин або застаріла назва РР) належить до водорозчинних і легко всмоктується в організмі.
Ніацин існує в двох формах - нікотинової кислоти і нікотиноміда. Вперше нікотинова кислота була отримана в 1867 році як похідна від нікотину, але тоді ніхто не виявив важливість цієї речовини для організму. І лише 1937 року було встановлено біологічне значення нікотинової кислоти.
У тваринних продуктах ніацин міститься у вигляді нікотинаміду, а в рослинних - у вигляді нікотинової кислоти.
Нікотинова кислота і нікотинамід дуже близькі за своїм впливом на організм. Для нікотинової кислоти характерно більш виражена судинна дія.
Ніацин може утворюватися в організмі з незамінної амінокислоти триптофану. Вважається, що з 60 мг триптофану синтезується 1 мг ніацину. У зв'язку з цим, добова потреба людини виражається в ніацинових еквівалентах (НЕ). Таким чином, 1 ніациновий еквівалент відповідає 1 мг ніацину або 60 мг триптофану.
Продукти багаті на вітамін В3
Вказано орієнтовну наявність у 100 г продукту
Топ-100 натуральних джерел вітаміну В3
Добова потреба вітаміну В3
Добова потреба у вітаміні В3 становить: у чоловіків - 16-28 мг, у жінок - 14-20 мг.
Потреба вітаміну В3 зростає при:
- важких фізичних навантаженнях;
- напруженній нервово-психічній діяльності (льотчики, диспетчери, телефоністки);
- в умовах Крайньої Півночі;
- роботі в спекотному кліматі або в гарячих цехах;
- вагітності та годуванні грудьми;
- малобілковому харчуванні та переважанні рослинних білків над тваринними (вегетаріанство, піст).
Корисні властивості та його вплив на організм
Вітамін В3 необхідний для виділення енергії з вуглеводів і жирів, для білкового обміну. Входить до складу ферментів, що забезпечують клітинне дихання. Ніацин нормалізує роботу шлунка і підшлункової залози.
Нікотинова кислота сприятливо впливає на нервову і серцево-судинну системи; підтримує в здоровому стані шкіру, слизову оболонку кишківника і ротової порожнини; бере участь у забезпеченні нормального зору, покращує кровопостачання і знижує підвищений тиск.
Вчені вважають, що нікотинова кислота перешкоджає перетворенню нормальних клітин на ракові.
Брак і надлишок вітаміну
Ознаки нестачі Вітаміна В3
- млявість, апатія, стомлюваність;
- запаморочення, головний біль;
- дратівливість
- безсоння;
- зниження апетиту, падіння маси тіла;
- блідість і сухість шкіри;
- прискорене серцебиття;
- запори;
- зниження опору організму до інфекцій.
При тривалому дефіциті вітаміну В3 може розвинутися хвороба пеллагра. Ранніми симптомами пеллагри є:
- поноси (випорожнення 3-5 разів і більше на день, водянисте і без крові);
- втрата апетиту, важкість в області шлунка;
- печія, відрижка;
- печія в роті, слинотеча;
- почервоніння слизової оболонки;
- сосочки язика виступають у вигляді червоних точок, а потім згладжуються;
- на язиці можливі глибокі тріщини;
- з'являються червоні плями на кистях рук, обличчі, шиї, ліктях;
- набрякла шкіра (болить, зудить і на ній з'являються бульбашки);
- різка слабкість, шум у вухах, головний біль;
- відчуття оніміння і повзання мурашок;
- хитка походка;
- артеріальний тиск.
Ознаки надлишку Вітаміна В3
- шкірний висип;
- свербіж;
- непритомності.
Фактори, що впливають на вміст у продуктах Вітаміна В3
Ніацин досить стійкий у зовнішньому середовищі - витримує тривале зберігання, заморожування, сушку, дію сонячного світла, лужних і кислих розчинів. А ось при звичайній тепловій обробці (варіння, смаження) вміст ніацину в продуктах знижується на 5-40%.
Чому виникає дефіцит Вітаміна В3
При збалансованому харчуванні потреба у вітаміні РР повністю задовольняється.
У продуктах харчування вітамін РР може бути присутнім як у легкодоступній, так і в міцно пов'язаній формі. Наприклад, у зернових ніацин якраз знаходиться в такій важкодоступній формі, через що з зернових вітамін PP погано засвоюється. Важливим випадком є кукурудза, в якій цей вітамін знаходиться в особливо невдалому поєднанні.
Літнім людям може не вистачати вітаміну РР навіть при достатньому надходженні з їжею, оскільки у них порушується його засвоєння.
Увага! Інформація має ознайомлювальний характер і не призначена для встановлення діагнозу та призначення лікування. Завжди консультуйтеся з профільним лікарем!
